Бронхіальна астма

Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що характеризується гіперреактивністю бронхів, набряком слизової оболонки, бронхоспазмом у відповідь на контакт з алергеном.

Мы стремимся обеспечить максимально возможное индивидуальное обслуживание, используя самые современные знания и технологии, предоставляемые нашей командой квалифицированных специалистов.

Наша клиника стремится оказывать профессиональную и ориентированную на пациента помощь в лечении аллергии высочайшего качества.

Симптоми:

  1. 1.Дистанційні свистячі хрипи, чутні при видиху «weezing»

  2. Кашель

  3. Стиснення в грудях і відчуття браку повітря

  4. Задишка, що виникає як в спокої, так і при фізичному навантаженні

Причини:

Однією з найпоширеніших причин, є генетична схильність.

Другою і не менш важливою причиною, є фактори навколишнього середовища:

  • алергени всередині приміщень (наприклад, кліщі домашнього пилу в постільній білизні, килимах і м’яких меблів, забруднення повітря і лупа тварин)
  • аллергени поза приміщеннями (такі як квітковий пилок і цвіль)
  • тютюновий дим
  • хімічні подразнюючі речовини на робочих місцях
  • забруднення повітря (озон, діоксид сірки і азоту, продукти згоряння дизельного палива)

 

Іншими, провокуючими факторами можуть бути: холодне повітря, емоційне збудження (гнів, страх, хвилювання) і фізичні вправи.

Деякі лікарські препарати, такі як аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби, а також бета-блокатори (використовувані для лікування гіпертонії, хвороб серця і мігрені) також можуть спровокувати напад бронхіальної астми.

Анна Касьяненко

"

Врач аллерголог // основатель

Анна Касьяненко

С первого дня работы мы были нацелены на построение качественного медицинского сервиса. Для нас не существует второстепенных аспектов, потому что качественный результат всегда зависит от мелочей.

Класифікація:

За етіологією розрізняють:

  1. Алергічну (екзогенну), що виникає під впливом неінфекційних інгаляційних алергенів.
  2. Неалергічний (ендогенну) до якої відносяться неімунні чинники бронхіальної астми (астма при фізичному навантаженні, аспіринова астма)
  3. Змішана, при якій розвиток і подальший перебіг протікає, як під дією інфекційних, так і під дією неінфекціонних агентів.

Діагностика:

  1. Золотим стандартом діагностики є спірографія з бронходілатаційним тестом – клініко-функціонального обстеження, що дозволяє визначити ступінь зворотності обструкції під впливом бронхорозширювальних засобів.
  2. Специфічне алергологічне обстеження: шкірні тести з алергенами, концентрація загального і специфічного IgE, еозинофільно-катіонний білок.
  3. Пульсоксиметрія використовується з метою оцінки тяжкості та моніторингу стану.
  4. Дослідження концентрації оксиду азоту в повітрі, що видихається (FENO): в якості додаткового дослідження при диференціальної діагностики з ХОЗЛ.
  5. Дослідження індукованої мокроти на еозинофілію.

Лікування:

«Не дай хворобі взяти над тобою контроль-контролюй її сам!» – ось найголовніше гасло і мета в терапії бронхіальної астми. Адже саме мінімізація ризику загострень, контроль над симптомами і активне життя-цього ми намагаємося досягти під час лікування. Залежно від ступеня тяжкості і перебігу захворювання, віку лікар підбирає базисну (постійну) терапію, яка допомагає «тримати під контролем астму», попереджаючи напади і мінімізуючи ускладнення.

Що потрібно робити, якщо почався напад?

По-перше заспокоїтися і не панікувати. Якщо є можливість, то усунути джерело алергії. Звільнитися від стискаючого одягу. Відкрити вікно, щоб був потік свіжого повітря. Як невідкладна допомога, згідно з рекомендаціями вашого лікуючого лікаря, можливо використання або ІГКС (інгаляційних кортикостероїдів), або b2-агоністів короткої дії, або збільшення кратності прийому вашої базисної терапії. При збільшенні стану негайно слід викликати швидку допомогу або звернутися до лікаря.

При алергічній формі бронхіальної астми можливе застосування також імунотерапії.

Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) – метод лікування, який дозволяє вашому організму впоратись з алергеном самостійно. Застосовується так само при алергічному кон’юнктивіті, риніті, гіперчутливості до отрути комах, атопічний дерматит (якщо причиною є аероалергени). Суть методу полягає у своєрідному тренуванні організму на звикання до мінімальних, потім поступово наростаючій концентрації причинно-значущого алергену, до тих пір, поки не буде розвинена імунологічна толерантність до нього. На сьогоднішній день використовують ін’єкційне (підшкірне введення алергену в область плеча) або сублінгвальне (алерген в розчині або таблетці,який розсмоктується під язиком) введення алергенів. Перший прийом препаратів обов’язково в лікувальній установі і під контролем лікаря. АСІТ ефективна для лікування як моносенсібілізірованних, так полісенсібілізірованних пацієнтів.

Переваги даного методу лікування:

  • тривала ремісія
  • етіопатогенетичне лікування (терапія починається тільки після алергологічного дослідження, яке підтверджує наявність IgE-антитіл)
  • профілактика прогресування захворювання
  • зменшується потреба у використанні антигістамінних препаратів
  • можливість попередити розвиток бронхіальної астми, у дітей з алергічним ринітом

 

Існують деякі протипоказання для АСІТ:

  • пацієнти з тяжкою неконтрольованою бронхіальною астмою
  • наявність супутніх захворювань, в стадії декомпенсації
  • пацієнти зі злоякісними новоутвореннями, аутоімунні захворювання, імунодефіцитом
  • вагітність – під час вагітності не можна починати курс АСІТ, але продовження терапії не є протипоказанням
 
АСІТ є безпечним і ефективним методом лікування, який добре переноситься як нашими маленькими, так і великими пацієнтами.

Что Вас интересует?

Введите поисковый запрос